Листопад 15, 2007 / 11:49 am · Мізантропка
Небо послало мне испытания
Пройдя афганский ад и будучи прикованным к инвалидному креслу, луцкий писатель Василь Слапчук написал один из лучших отечественных романов последнего времени
В Украине, в городе Луцке, живет человек невероятно трудной судьбы, необычайно мужественный и настолько же талантливый. После тяжких испытаний в горах Афгана, после госпитальных коек он стал поэтом, критиком и, как можно судить по первому роману “Сліпий дощ”, претендующему на Национальную премию имени Шевченко, - замечательным прозаиком. …далі »
Листопад 15, 2007 / 11:37 am · Мізантропка
Василь Слапчук
Провідною рисою цього поета є його органічність, природність. В.Слапчук - уже зрілий поет, тому тяжіє до циклів, складноструктурованих поетичних полотен. У своєму доробку має вінки сонетів, причому версифікаційно бездоганні, які сьогодні не часто зустрінеш і у міських рафінованих естетів. Лірика В.Слапчука виразно філософічна, глибоко закорінена в українському фольклорі. В інтонаціях його поезій постійно мерехтить тиха селянська правда. Проте, це цілком сучасна поезія, в якій імена культуртрегерів підносяться до символічного звучання …далі »
Листопад 15, 2007 / 11:34 am · Мізантропка
«Осінь за щокою»
Іноді наш світ нагадує купку різнокольорових скелець, які вочевидь пасують одне до одного, але потрібен хтось дуже талановитий, хто б допоміг нам скласти з них чудову мозаїку або вітраж, крізь який наше власне життя видно чіткіше… Або, наче в дитячому калейдоскопі, міняв візерунки, дедалі дивовижніші, аби розважити нас. Хтось… Напевно, це Автор, який майстерно володіє таким мистецтвом. Мистецтвом з кавалків чужих життів, стосунків, мрій і спогадів складати чудернацькі картини.
Читач може вільно вибрати собі: навчитися чогось або просто дати відпочинок голові, пустивши до неї химерний світ, який складається із найзвичніших речей, або розтягти цю книжку на цитати.
Щоб його друзі й знайомі теж могли відчути осінь у себе за щокою.
Джерело: artvertep.dp.ua
Листопад 15, 2007 / 11:33 am · Мізантропка
«Клітка для неба»
«Клітка для неба», «Глобус України», «Кенгуру завбільшки з цвіркуна»… Назви повістей, що увійшли до нової збірки Василя Слапчука, химерніші одна за одну. А можливо, і за самі тексти, які в більшості своїй — земні, навіть приземлені. Укорінені у все таке звичне, буденне, а вся філософія в них — то лише «крихти у бороді Конфуція». Мудра іронічна усмішка крізь примружені очі.
А крім того — щемке кохання, давнє, напівзабути, теплі спогади про незатишне дитинство, польоти на пегасі, пошуки своїх витоків із заступом у руках, і знову кохання, яке й поєднує все перераховане в нерозривну єдність.
Джерело: artvertep.dp.ua
Листопад 15, 2007 / 11:31 am · Мізантропка
«Сліпий дощ»
В цьому романі містика й реальність переплітаються так само щільно, як і в нашому житті. Жахливий маніяк перетворюється на вовкулаку. Шістнадцятилітня дівчина, народивши дитину, змушена покинути дім і пройти шляхом шевченкової Катерини. Пересічний чоловік покидає звичне міське життя, аби розпочати полювання на відьму. І кожен з них знаходить свою відповідь на питання: «Чи ж визначає нашу долю «шкура, яку носимо»»?
Джерело: artvertep.dp.ua
Листопад 15, 2007 / 11:29 am · Мізантропка
«Дикі квіти»
Сімейне життя зберігає безліч таємниць і несподіванок. За кожним вікном, що затишно світиться ввечері й виблискує шибками на ранок, — свій космос. Родина з трьох чоловік — це три світи, що перетинаються у вибраних точках. І тільки Автор знає, що поза тими точками збігу, які скарби, красуні ’ найпотворніші чудовиська населяють ці світи.
Василь Слапчук, чий стиль вирізняється витонченим психологізмом, м’якою іронією, парадоксальністю, запрошує вас у захопливу подорож світами Чоловіка, Жінки і Дитини.
А тим, хто не хоче занурюватись у глибини психології, роман подарує чудову можливість посміятися від душі — адже чужі проблеми такі кумедні, на відміну від своїх, болючих і невирішуваних.
Джерело: artvertep.dp.ua
Вересень 21, 2007 / 5:48 pm · Мізантропка
Оповідання “На хвилях житейського моря” знаходиться тут.
Коротко про себе: Карачко Степан Іванович
Народився 1 серпня 1953 року на Тернопільщині село Пелипче.
В 1960 році пішов у місцеву середню школу.
В 1971 році вступив у Львівський університет на історичний факультет . Працюю 23 років у Чернівецькому державному архіві. …далі »
Серпень 15, 2007 / 11:54 am · Мізантропка
Леонід Кононович: «Українському читачеві сильний герой не потрібен»
Він був у багатьох гарячих точках, торгував книжками, вирощував і вирощує бульбу. Його руки добре знають як фізичну працю, так і клавіші комп’ютера. Мене він завжди інтриґував своїми поглядами на світ, але завше бракувало часу на глибші розмови. А може, воно й не треба — багато говорити з письменником, адже він точніше висловлюється в тексті. Подарована Леонідом книжка «Тема для медитації» пролежала без руху цілий місяць — але коли я взяв її до рук! …далі »
Серпень 15, 2007 / 11:47 am · Мізантропка
Леоні́д Кононо́вич (1958 ) - український письменник, перекладач, майстер детективного жанру. Член Асоціації українських письменників.
Народився 1958 року в селі Красилівка Ставищенського району на Київщині. В 1975 році вступив до філологічного факультету Київського університету. В 1977 році його відчислили за “небажання вивчати історію КПРС”. В 1978 був заарештований органами КДБ за розповсюдження правозахисної літератури (самвидаву). В листопаді того ж року отримав офіційне попередження від обласного управління КДБ за ст. 62 ч.1 Карного кодексу (розповсюдження націоналістичної літератури). …далі »
Липень 13, 2007 / 8:19 pm · Мізантропка
Юрій Іздрик. «Інший Формат»
-…?
— Суттю моїх книжок є таке собі змагання з мовою, дивні ігри з мовою. Спроба йти за нею, спроба керувати нею. От це, можливо, є їхньою ідеєю на креативному рівні, способом творення. Але граючись у ці ігри, — а ігри ці, виявляється,
дуже небезпечні — стикаєшся із багатьма побічними ефектами. Зокрема такою річчю, як містика тексту.
У моєму випадку містика реалізовувалася в той спосіб, що майже все написане, причому написане власне в стані якоїсь бездумної легкості писання, нестерпної легкості буття в писанні, — скажімо так — речі, написані в такому стані легковажності (бо подобалося, бо от мова дає можливість, мова дає шанс паранаркотичного звільнення), — потім матеріалізується. …далі »
