“І на тім рушничкові…”
Євген ПОВЕТКІН, Київ.
Жовтень 09, 2006 р., понеділок.

5 жовтня в кнайп-клубі “Купідон” пройшла презентація нових книжок Тані Малярчук “Як я стала святою” і Олега Криштопи “Кохання, секс і смерть - гарантовані”.

Головна інтрига вечора полягала, втім, у представленні читацькій публіці не тільки нових книжок, а й, так би мовити, нової ланки літературного “виробництва”, іронічно пойменованої в афіші як “Сімейний дует “Рушничок”. Хоча на початку учасники події включно з ведучим Андрієм Бондарем поспішили відхреститися від цього рекламного самовизначення, Таня Малярчук зізналася, що її та Олегова проза генетично сумісні - вони пишуть про одні і ті самі речі, навіть речення, розпочате кимсь одним з “дуету”, можна продовжити реченням, написаним іншим.

у кнайп-клубі “Купідон”: Олег Криштопа, Таня Малярчук, Андрій Бондар

Незважаючи на це, учасники літературного подружжя просторово віддалені одне від одного: Таня Малярчук отримала цього року літературну стипендію і живе в Кракові, Олег Криштопа номінально живе в Києві, а насправді постійно їздить усією Україною в своїх нелегких журналістських справах.

Як би там не було, але сімейний склад для презентації нових книжок виявився ідеальним, або принаймні вдалішим, ніж кожен з учасників “Рушничка” отримав на ХІІІ Міжнародному форумі видавців у Львові, де Олегове писання було представлене разом з новою книжкою Олеся Ульяненка як “чоловіча проза”, а Таня презентувала свої книжки разом зі Світланою Поваляєвою та “сама-одна” роздавала автографи на стенді “Фоліо”.

Харизма Тані Малярчук, що несподівано з’явилася після виходу попередньою (але, як з’ясувалося, пізніше написаної) книжки “Згори вниз” і знайшла виражання зокрема в успіхові серед критики (про письменницю написали не тільки всі літературні й довколалітературні видання, а навіть віддалені до того від укрсучліту), тепер порівну належатиме обом.

у кнайп-клубі “Купідон”

Нова літературна “ланка” устами Тані пообіцяла відтепер писати якісно і гарно, не допускаючи в роботі плутаності й надриву (вочевидь Таня натякала на свою першу книжку “Ендшпіль Адольфо”). Користуючись нагодою, висловлю своє нерозуміння цієї нелюбові до свого дебюту - як на мене, тоді в неї текст вийшов сконцентрованим, пружним, сказати б, “пробивним” настільки, наскільки міцними бувають зелені паростки, що проростають крізь асфальт. Також мені здається, що в “Ендшпілі Адольфо” для читача, який не боїться “трудного” тексту, міститься “приз” - в ньому він може знайти кодові ключі до багатьох дверей, які в “Згори вниз” лишилися замкненими. З того, що Таня читала на вечорі, в мене склалося враження, що принаймні деякі ключі згодяться і для “Як я стала святою”, а можливо, заразом і для Олегової “Кохання, секс і смерть - гарантовані”…

Автор світлин: Андрій Ващенко.

Джерело: Інтернет-часопис про культуру Кut.org.ua