Пройдя афганский ад и будучи прикованным к инвалидному креслу, луцкий писатель Василь Слапчук написал один из лучших отечественных романов последнего времени

В Украине, в городе Луцке, живет человек невероятно трудной судьбы, необычайно мужественный и настолько же талантливый. После тяжких испытаний в горах Афгана, после госпитальных коек он стал поэтом, критиком и, как можно судить по первому роману “Сліпий дощ”, претендующему на Национальную премию имени Шевченко, - замечательным прозаиком. (more…)

Провідною рисою цього поета є його органічність, природність. В.Слапчук - уже зрілий поет, тому тяжіє до циклів, складноструктурованих поетичних полотен. У своєму доробку має вінки сонетів, причому версифікаційно бездоганні, які сьогодні не часто зустрінеш і у міських рафінованих естетів. Лірика В.Слапчука виразно філософічна, глибоко закорінена в українському фольклорі. В інтонаціях його поезій постійно мерехтить тиха селянська правда. Проте, це цілком сучасна поезія, в якій імена культуртрегерів підносяться до символічного звучання (more…)

«Осінь за щокою»

Іноді наш світ нагадує купку різнокольорових скелець, які вочевидь пасують одне до одного, але потрібен хтось дуже талановитий, хто б допоміг нам скласти з них чудову мозаїку або вітраж, крізь який наше власне життя видно чіткіше… Або, наче в дитячому калейдоскопі, міняв візерунки, дедалі дивовижніші, аби розважити нас. Хтось… Напевно, це Автор, який майстерно володіє таким мистецтвом. Мистецтвом з кавалків чужих життів, стосунків, мрій і спогадів складати чудернацькі картини.

Читач може вільно вибрати собі: навчитися чогось або просто дати відпочинок голові, пустивши до неї химерний світ, який складається із найзвичніших речей, або розтягти цю книжку на цитати.

Щоб його друзі й знайомі теж могли відчути осінь у себе за щокою.

Джерело: artvertep.dp.ua

«Клітка для неба»

«Клітка для неба», «Глобус України», «Кенгуру завбільшки з цвіркуна»… Назви повістей, що увійшли до нової збірки Василя Слапчука, химерніші одна за одну. А можливо, і за самі тексти, які в більшості своїй — земні, навіть приземлені. Укорінені у все таке звичне, буденне, а вся філософія в них — то лише «крихти у бороді Конфуція». Мудра іронічна усмішка крізь примружені очі.

А крім того — щемке кохання, давнє, напівзабути, теплі спогади про незатишне дитинство, польоти на пегасі, пошуки своїх витоків із заступом у руках, і знову кохання, яке й поєднує все перераховане в нерозривну єдність.
Джерело: artvertep.dp.ua

«Сліпий дощ»

В цьому романі містика й реальність переплітаються так само щільно, як і в нашому житті. Жахливий маніяк перетворюється на вовкулаку. Шістнадцятилітня дівчина, народивши дитину, змушена покинути дім і пройти шляхом шевченкової Катерини. Пересічний чоловік покидає звичне міське життя, аби розпочати полювання на відьму. І кожен з них знаходить свою відповідь на питання: «Чи ж визначає нашу долю «шкура, яку носимо»»?

Джерело: artvertep.dp.ua

«Дикі квіти»

Сімейне життя зберігає безліч таємниць і несподіванок. За кожним вікном, що затишно світиться ввечері й виблискує шибками на ранок, — свій космос. Родина з трьох чоловік — це три світи, що перетинаються у вибраних точках. І тільки Автор знає, що поза тими точками збігу, які скарби, красуні ’ найпотворніші чудовиська населяють ці світи.

Василь Слапчук, чий стиль вирізняється витонченим психологізмом, м’якою іронією, парадоксальністю, запрошує вас у захопливу подорож світами Чоловіка, Жінки і Дитини.

А тим, хто не хоче занурюватись у глибини психології, роман подарує чудову можливість посміятися від душі — адже чужі проблеми такі кумедні, на відміну від своїх, болючих і невирішуваних.
Джерело: artvertep.dp.ua

Коротко про себе: Карачко Степан Іванович
Народився 1 серпня 1953 року на Тернопільщині село Пелипче.
В 1960 році пішов у місцеву середню школу.
В 1971 році вступив у Львівський університет на історичний факультет . Працюю 23 років у Чернівецькому державному архіві. (more…)

Він був у багатьох гарячих точках, торгував книжками, вирощував і вирощує бульбу. Його руки добре знають як фізичну працю, так і клавіші комп’ютера. Мене він завжди інтриґував своїми поглядами на світ, але завше бракувало часу на глибші розмови. А може, воно й не треба — багато говорити з письменником, адже він точніше висловлюється в тексті. Подарована Леонідом книжка «Тема для медитації» пролежала без руху цілий місяць — але коли я взяв її до рук! (more…)

Народився 1958 року в селі Красилівка Ставищенського району на Київщині. В 1975 році вступив до філологічного факультету Київського університету. В 1977 році його відчислили за “небажання вивчати історію КПРС”. В 1978 був заарештований органами КДБ за розповсюдження правозахисної літератури (самвидаву). В листопаді того ж року отримав офіційне попередження від обласного управління КДБ за ст. 62 ч.1 Карного кодексу (розповсюдження націоналістичної літератури). (more…)

-…?

— Суттю моїх книжок є таке собі змагання з мовою, дивні ігри з мовою. Спроба йти за нею, спроба керувати нею. От це, можливо, є їхньою ідеєю на креативному рівні, способом творення. Але граючись у ці ігри, — а ігри ці, виявляється,
дуже небезпечні — стикаєшся із багатьма побічними ефектами. Зокрема такою річчю, як містика тексту.
У моєму випадку містика реалізовувалася в той спосіб, що майже все написане, причому написане власне в стані якоїсь бездумної легкості писання, нестерпної легкості буття в писанні, — скажімо так — речі, написані в такому стані легковажності (бо подобалося, бо от мова дає можливість, мова дає шанс паранаркотичного звільнення), — потім матеріалізується. (more…)