Щасливі жертви таємних бажань
Євгенія Кононенко написала новий роман “Жертва забутого майстра”. Ця книжечка, подібно до інших творів письменниці, маленька, кишенькового формат, після її прочитання починаєш сприймати текст як старовинну дерев’яну скриньку, майстерно інкрустовану - та обов’язково з подвійним дном. Чому так? Читач сам здогадається, прочитавши роман. …далі »
Роман Євгенії Кононенко схожий на ”Код да Вінчі”
Видавництво ”Грані-Т” презентувало детективний роман ”Жертва забутого майстра” 48-річної Євгенії Кононенко. У творі йдеться про життя українського скульптора Іоанна Георга Пінзеля.
“ІМІТАЦІЯ” ЄВГЕНІЇ КОНОНЕНКО ЯК ДЗЕРКАЛО ДОБИ ІМІТАЦІЙ
Максим СТРІХА
Новий роман Євгенії Кононенко майже одночасно з’явився двома виданнями: журнальним у престижній “Сучасності” (ч.5,6 за 2001 рік) та книжковим у львівській “Кальварії”. Здається, такого “акорду” українська проза не знала від часів пізньої перебудови, коли книжковий ринок заповнили романи репресованих авторів і повісті на чорнобильську тему. Щоправда, наклади за тих часів були разів у сто більші - але що вдієш, ринкові реалії… …далі »
У цій книжці зібрано лише тексти, написані авторкою «від руки» (без комп’ютера). І хоча за жанром і тематикою ця збірка подібна до книжки «Повії теж виходять заміж», вона дивним чином відкриває інші виміри людських стосунків.
Джерело: Кальварія
Книжки що вийшли у Кальварії
Зрада
Імітація
Повії теж виходять заміж. Новели
Без мужика
Повії теж виходять заміж. Новели
Новели для нецілованих дівчат
Бібліографічні відомості та примітки В.Габора, Приватна колекція: Вибрана українська проза та есеїстика кінця ХХ століття, Львів:ЛА “Піраміда”, 2002 …далі »
Андрій Курков: “Вперше отримав таке задоволення від українського детективу, який завдяки своїм іронічно-трагічним інтонаціям не тільки міцно тримає увагу читача до останнього рядка, а й відтворює наше сьогодення краще за будь-який “високий” роман. Беру на себе сміливість провістити цій книзі успіх не тільки серед українських читачів”. Книга - Лауреат всеукраїнської акції рейтингового опитування “Книжка року”.
Джерело: Українська книга (knyha.com)
Новий роман відомої української письменниці Євгенії Кононенко, як і попередній “Імітація” - гостросюжетна розповідь про загадкову смерть молодої жінки. До хитромудрої інтриги з хибними версіями вплетено всебічне осмислення зради - подружньої, національної, синівської.
Джерело: Українська книга (knyha.com)
Кононенко Євгенія
Народилася 17 лютого 1959 р. у Києві. Закінчила механіко-математичний факультет Київського державного університету ім. Т.Шевченка (тепер - Київський національний університет ім. Т.Шевченка) (1981) та французьку філологію Київського інституту іноземних мов (тепер - Київський лінгвістичний університет) (1994). Працює науковим співробітником Українського центру культурних досліджень. За переклад антології французького сонета стала лауреатом премії ім. М. Зерова (1993). Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. Живе у Києві. …далі »
З ностальгією, але без чорного песимізму
Інтерв’ю з письменницею Євгенією Кононенко.
Інтерв’ю підготував Євген ПОВЄТКІН, Київ.
Автор світлини: Наталія Машарова
• Пані Євгеніє, свого часу, здається десь так у 1997 році, в одному з інтерв’ю Ви сказали, що в українського письменника не буває творчих криз (тобто болісних періодів у житті, коли йому “не пишеться”) - він просто занурюється з головою в інші види діяльності, які, на відміну від красного письменства, можуть принести заробіток. Скажіть, будь ласка, щось змінилося з того часу - чи стали можливими творчі кризи і чи писання нарешті почало приносити заробіток? …далі »
“Без мужика”, но с Киевом
Василиса ГРИГОРЕНКО, Киев.
Книга объединяет три произведения, представляющих автора виртуозным летописцем как событий собственной душевной жизни, так и жизни персонажей, перетекающей с разной степени потрясениями из советского экзистенциального опыта в постсоветский.
Повествование во фрагментах “творческой” автобиографии - своеобразной “исповеди феминистки” идет от второго лица единственного числа, что сразу втягивает читательницу (не знаю, что от этого испытывает читатель) в доверительное, но достаточно жесткое исповедальное поле. …далі »
