Хата Профайл RSS записів RSS коментарів

Всі записи з теґом: Малярчук Тетяна

«Як я стала святою»: абсолютного початку і абсолютного кінця немає!

«Як я стала святою»: абсолютного початку і абсолютного кінця немає!
Лєра Лауда | 09.12.2006

Поштовх вперед. Рух. Рух. Рух. Захоплення! А потім повільне гальмування… все важче і важче іти, важко – бо нудно, ти грузнеш… Ступор – сторінок 60 книжки так і лишаються непрочитаними. Цікаво складати головоломку з подій-місць-людей (напівлюдей? химер?)-снів-фантазій-вигадок, шукати у тому всьому хоч дещицю реальності. …далі »

Малярчук Тетяна 0 коментарів

Книжки про святість і секс

Книжки про святість і секс

Подружжя письменників, 28-річний Олег Криштопа та 23-річна Тетяна Малярчук, презентували у столичному клубі ”Купідон”, на Пушкінській, нові книжки. Тетяна — роман ”Як я стала святою”, Олег — роман ”Любов, секс і смерть”. …далі »

Малярчук Тетяна 0 коментарів

Таня Малярчук пишет о самом страшном в мире — о любви

Таня Малярчук пишет о самом страшном в мире — о любви.
Леся Ганжа, “Комментарии”

В своей первой книге, увидевшей свет пару лет назад, Таня Малярчук писала о жизни после (смерти) любви. Да еще такой, где все было трагично, больно и до абсурда логично. Те две повести — условно «О Розе и Лизе» — напоминали блюдо, склеенное после погрома: рубцы между тщательно собранными абзацами ощущались почти физически. …далі »

Малярчук Тетяна 0 коментарів

Мир - это мы

Мир - это мы
Мария Лапаева, “Афиша” (Персона, Афиша, №13′2006).

Таня Малярчук - двадцатитрехлетняя писательница родом из Ивано-Франковска, родины станиславовского феномена; живет и работает в Киеве; в свободное от работы время любит “выдумывать глупости”. …далі »

Малярчук Тетяна 0 коментарів

Книжки – це зозулі

Таня Малярчук “Як я стала святою”
Подготовлено: Светлана Евсюкова

“Книжки – це зозулі. Вони не здатні що-небудь народити самі, тому мусять шукати чужі душі і залишати в них свої яйця”.

На презентации новой книги Тани Малярчук был озвучен следующий удивительный факт: …далі »

Малярчук Тетяна 0 коментарів

Тетяна Малярчук: галичани лягають під російську мову…

Тетяна Малярчук: галичани лягають під російську мову

Про книжки, яким не будуть вірити, про комплекс меншовартості, про непотрібність літературної мови та відсутність Дар’ї Донцової в ексклюзивному інтерв’ю розказала молода українська письменниця Тетяна Малярчук. …далі »

Малярчук Тетяна 1 коментар

Чудеса в решете или на пути к канонизации

Чудеса в решете или на пути к канонизации

Автор: Александра Радченко-Чередниченко
Таня Малярчук “Як я стала святою”

В руках новая книга молодой, но от этого не менее талантливой писательницы Тани Малярчук и на первый взгляд весьма удивляет художественное оформление обложки в виде репродукции картины аргентинской художницы-сюрреалистики Фриды Калло. Что общего между Таней и Фридой? …далі »

Малярчук Тетяна 0 коментарів

Наша Таня з нас кепкує?

Наша Таня з нас кепкує?

Таня Малярчук. «Згори вниз. Книга страхів».Харків, «Фоліо», 2006


Завдяки Тані Малярчук я дістав підтвердження двох фактів, щодо яких, правда, і так не мав сумнівів, але ж приємно зайвий раз переконатися …далі »

Малярчук Тетяна 0 коментарів

Згори вниз. Книга страхів

Таня Малярчук
«Згори вниз. Книга страхів»
«Згори вниз» — це реанімація сюрpеалізму в українській літературі… У книзі є сюжет, розділові знаки і навіть інструкція з виготовлення фотографій у домашніх умовах. А також: втеча, захоплення чужих помешкань і чужих таємниць, гірські ландшафти, зворушлива і неправдива історія любовів, перевертні, чортівня, люди, що мовчать, і коти, що говорять. Словом, все те, що притаманне будь-якій нормальній жіночій психіці.
Рекомендовано Міністерством охорони здоров’я — для тих, хто не має чого боятися.

Малярчук Тетяна 0 коментарів

Михайло БРИНИХ: Як Таня Малярчук не з’їла собаки

Як Таня Малярчук не з’їла собаки

Автор: Михайло БРИНИХ

Частина 1.
Комплекс заздрості
Вихідні умови такі: ви читаєте книжку і у вас виникає враження, ніби ви читаєте книжку. Насправді це не книжка, а сон про те, як вона була написана. Аж раптом приходить Ежен Йонеско і каже: «Розумієш, найцінніше, що належить людині, окрім, звичайно, грудочок цукру, — це стиль, навіть якщо він не зовсім її; розумієш, у цій думці головне слово — не «стиль», а «належить». Пам’ятаючи про це, набагато легше довідатися, куди зникає цукор». …далі »

Малярчук Тетяна 0 коментарів